-
1 grout
1. n1) осадок; гуща2) дріжджі3) брага4) слабке вино5) буд. рідкий розчин2. v1) буд. заливати розчином (цементу тощо)2) діал. рити землю (про свиню)* * *I nосад, покидькиII n; буд. III v; буд.заливати розчином (тж. grout in)IV v; амер. -
2 root
1. n1) коріньto take (to strike) root — пускати коріння, прийматися (про рослину)
2) коренеплід3) окрема рослина; саджанець4) основа, корінь (зуба тощо)5) родоначальник, предок6) (часто the root) причина, джерело7) база, основа8) бібл. нащадок, потомок9) мат. корінь10) грам. корінь11) муз. основний тон акорду12) тех. вершина (зварного шва)13) тех. хвіст (лопаті турбіни)root beer — амер. шипучий напій з коренеплодів
root cutter (slicer) — с.г. коренерізка
root digger — с.г. машина для збирання коренеплодів
root habit — бот. коренева система
root medium — бот. кореневе середовище
root sucker — бот. кореневий паросток
root system — бот. коренева система
to pull up by the roots — викорінювати; викорчовувати
to take (to strike) root — пускати коріння, укорінюватися
root and branch — докорінно; цілком
2. v1) пускати коріння, укорінюватися (тж перен.)2) впроваджувати, укорінювати3) приковувати4) рити землю рилом; підривати коріння (про свиней)5) ритися; докопуватися; нишпорити6) амер., розм. підтримувати, заохочувати, підбадьорюватиto root for smb. — уболівати за когось
* * *I [ruːt] n1) коріньroot medium — бioл. ризосфера
2) коренеплід3) корінь, окрема рослина4) основа, корінь5) родоначальник, предок, корінь; рід, який дав багато відгалужень6) ( часто the root) причина, джерело7) база, основаroot cause — першопричина; pl коріння, зв'язки; звичне оточення
8) дiaл. нащадок9) мaт. корінь; радикал10) гpaм. корінь11) мyз. основний тон акорду12) тex. вершина ( зварного шва)13) тex. хвіст ( лопатки турбіни); aв. комель ( лопаті повітряного гвинта); коренева частина ( крила)II [ruːt] v1) пускати коріння; укорінюватися; саджати, висаджувати2) впроваджувати; впроваджуватися; коренитися3) приковувати4) викорчовувати (root out, root up)III [ruːt] v1) рити землю рилом ( про свиней)2) ритися, нишпорити, шукатиIV [ruːt] v; амер.( for) заохочувати, підбадьорювати (оплесками, вигуками); підтримувати ( кого-небудь); бажати успіху ( кому-небудь) -
3 tusk
1. n1) ікло, бивень (слона, моржа)2) річ, що нагадує ікло (зуб борони тощо)3) с.г. леміш (плуга); наральник2. v1) поранити іклом2) рити землю іклом* * *I n1) ікло, бивень (слона, моржа, кабан)2) виступаюча частина ( чогось), що нагадує ікло (зуб борони, шпилька на бруску дерев)3) с-х. леміш ( плуг)II v1) ранити іклом -
4 rout
1. n1) поет. галасливий натовп, збіговисько2) набрід, зграя; ватага3) шум, гамір, метушня4) стадо, табун (тварин)5) поет. бунт, заколот, заворушення6) безліч; велика кількість; сила-силенна7) почет8) раут, вечірній прийом9) юр. незаконне збіговисько10) розгром; поразкаto put to rout — розбити вщент, завдати поразки
11) безладна втеча12) відступаючий противник2. v1) розгромити вщент2) примусити тікати, погнати3) перен. розігнати, розвіяти (побоювання тощо)4) викопувати; витягувати, знаходити (тж rout out)5) піднімати з ліжка (тж rout out)6) виселяти, виганяти7) розм. рити землю рилом (про свиню)8) хропти* * *I [raut] n1) пoeт. шумний натовп, збіговисько; набрід, чернь; юp. незаконне збіговисько ( яке вчинило яку-небудь дію)2) пoeт. бунт, заколот, хвилювання3) велика кількість; маса4) почет5) раут, вечірній прийомII [raut] nрозгром, поразка; безладна втечаIII [raut] vрозбивати наголову; примушувати тікати; розганяти, розсіювати ( побоювання)IV [raut] v1) викопувати, витягати, виявляти ( rout out)2) піднімати з ліжка ( rout out)3) виселяти, виганяти -
5 grout
-
6 root
I [ruːt] n1) коріньroot medium — бioл. ризосфера
2) коренеплід3) корінь, окрема рослина4) основа, корінь5) родоначальник, предок, корінь; рід, який дав багато відгалужень6) ( часто the root) причина, джерело7) база, основаroot cause — першопричина; pl коріння, зв'язки; звичне оточення
8) дiaл. нащадок9) мaт. корінь; радикал10) гpaм. корінь11) мyз. основний тон акорду12) тex. вершина ( зварного шва)13) тex. хвіст ( лопатки турбіни); aв. комель ( лопаті повітряного гвинта); коренева частина ( крила)II [ruːt] v1) пускати коріння; укорінюватися; саджати, висаджувати2) впроваджувати; впроваджуватися; коренитися3) приковувати4) викорчовувати (root out, root up)III [ruːt] v1) рити землю рилом ( про свиней)2) ритися, нишпорити, шукатиIV [ruːt] v; амер.( for) заохочувати, підбадьорювати (оплесками, вигуками); підтримувати ( кого-небудь); бажати успіху ( кому-небудь) -
7 tusk
I n1) ікло, бивень (слона, моржа, кабан)2) виступаюча частина ( чогось), що нагадує ікло (зуб борони, шпилька на бруску дерев)3) с-х. леміш ( плуг)II v1) ранити іклом -
8 trench
1. n1) рів, канава; борозна; котлован2) звич. pl військ. окоп, траншея3) гірн. шурф4) шрам; глибока зморшка (на обличчі); поріз5) анат. порожнинаtrench digger — тех. канавокопач
trench flare — військ. освітлювальна ракета
trench planting — с.г. борозенний посів
trench shelter — військ. бліндаж; щілина; ніша
trench silo — с.г. силосна траншея
trench system — військ. система траншей; укріплена польова позиція
trench trace — військ. накреслення траншеї
trench warfare — військ. позиційна (окопна) війна
2. v1) рити, копати (канаву, окоп, траншею)2) прорізувати (борозни, жолобки)3) прорубувати (просіку)4) скопуватиtrench about, trench around — окопуватися
trench on, trench upon — а) зазіхати
to trench upon smb.'s time — забирати у когось час; б) удиратися, вторгатися; в) межувати (з чимсь), бути на межі (чогось)
* * *I n1) рів, канава; борозна; котлованwater /irrigion/ trench — іригаційний рів /-а канава/; to dig a trench копати канаву
2) війск. окоп, траншеяto mount /to relieve/ the trenches — змінювати пости в траншеях
we are on different sides of the trenches — ми знаходимося в різних окопах /по різні сторони барикади/
3) океанськ западина; каньйон; улоговина ( у горах)4) шрам, поріз, глибока зморшка ( на обличчі)5) aнaт. порожнина6) горн. шурфII v1) рити, копати (канаву, рів, окоп, траншею); скопуватиto trench the sou — c-г. обертати грунт, перекопувати землю; осушувати за допомогою канав, дренувати ( землю)
2) оточувати траншеями або окопамиto trench the place — порізати місцевість окопами; захищати траншеями або окопами
inscriptions trenched in the stone — написи, вирізані на камені
4) (on, upon) робити замах; вторгатисяto trench upon smb 's time — віднімати час у кого-н.
to trench upon smb 's rights — робити замах на чиї-н. права
to trench upon smb 's sphere — вторгатися в чию-н. область; граничити (з чим-н.), бути на грані (чого-н.)
-
9 trench
I n1) рів, канава; борозна; котлованwater /irrigion/ trench — іригаційний рів /-а канава/; to dig a trench копати канаву
2) війск. окоп, траншеяto mount /to relieve/ the trenches — змінювати пости в траншеях
we are on different sides of the trenches — ми знаходимося в різних окопах /по різні сторони барикади/
3) океанськ западина; каньйон; улоговина ( у горах)4) шрам, поріз, глибока зморшка ( на обличчі)5) aнaт. порожнина6) горн. шурфII v1) рити, копати (канаву, рів, окоп, траншею); скопуватиto trench the sou — c-г. обертати грунт, перекопувати землю; осушувати за допомогою канав, дренувати ( землю)
2) оточувати траншеями або окопамиto trench the place — порізати місцевість окопами; захищати траншеями або окопами
inscriptions trenched in the stone — написи, вирізані на камені
4) (on, upon) робити замах; вторгатисяto trench upon smb 's time — віднімати час у кого-н.
to trench upon smb 's rights — робити замах на чиї-н. права
to trench upon smb 's sphere — вторгатися в чию-н. область; граничити (з чим-н.), бути на грані (чого-н.)
-
10 scratch
1. n1) подряпина2) тех. риска; мітка; насічка3) дряпання4) скрип, чиркання5) тк sing спорт. лінія старту6) кін. тимчасова назва кінофільму7) спорт. учасник змагання, що не має переваги на старті8) амер., розм. перо (для писання)9) кривулька, карлючка10) амер., розм. фальшивий чек11) амер., розм. фальшивомонетник12) розчерк2. adj1) розм. випадково (поспіхом) зібраний докупи; імпровізований; різношерстийscratch crew (team) — розм. наспіх зібрана спортивна команда
2) наспіх написаний (намальований)scratch man — спорт. учасник змагання, що не має переваги на старті
Old S. — диявол
3. v1) дряпати, подряпати, роздряпати2) дряпатися3) розпушувати (землю)4) скрипіти (про перо)5) чиркнути, тернути6) чухати; розчухати7) чухатися8) надряпати; видряпати; вигравірувати10) скребтися; рити кігтями12) вишкрібати, виривати (яму тощо)13) викреслювати, перекреслювати; зіскрібати (часто to scratch out)14) відступитися; відмовлятися (від чогось)15) діал. скнарити16) амер., розм. підробляти чекscratch about — ритися, копатися (у пошуках чогось)
scratch along — насилу (ледве) зводити кінці з кінцями
to scratch smb. off (from) a list — викреслити когось зі списку
scratch out, scratch through — підчищати (букву, слово); викреслювати
scratch together, scratch up — насилу зібрати, накопичити (гроші)
scratch it! — розм. тікай!
* * *I n1) подряпина; тex. рис(к)a; тex. мітка2) тк.; sing дряпання, шкрябання3) скрип, чиркання, черкання4) каракуль, карлючка5) cпopт. лінія старту, ( scratch mark)6) = scratch-wig7) cл. тимчасова назва кінофільму8) cл. фальшивий чек; фальшивомонетник9) cл. коштиII ascratch paper — чернетка; тимчасовий
3) випадковийIII v1) дряпати, подряпати, роздряпати; дряпатися3) скрипіти4) чиркати5) чесати, розчісувати; (по)чухати; чесатися; (по)чухатися6) надряпати, видряпати; вигравіювати; наспіх написати7) скребтися; рити кігтями; ( у землі)8) вишкрібати, виривати9) (часто scratch out, scratch off) викреслювати, закреслювати; cпopт. знімати з участі в змаганні; відступатися; відмовлятися; підчистити (ножем, лезом); cл. голосувати проти10) cл. підробляти чек -
11 stock
1. n1) головний стовбур (дерева)2) неживий предмет3) знев. бездушна людина; бовдур4) заст. пень; колода5) опора, підпора6) ложе (рушниці)7) військ. ствол8) pl мор. стапельto be on the stocks — стояти на стапелі; перен. готуватися
9) станок для підковування коней10) pl іст. колодки11) тех. бабка; клуп; коловорот13) держак, ручка15) корінь, джерело походження16) прабатько17) генеалогія18) рід, сім'я19) раса20) порода, плем'я21) група споріднених мов22) бджолиний рій23) запас, фонд25) інвентар; майно26) худоба, поголів'я худобиrolling stock — зал. рухомий состав
28) сировина29) міцний бульйон30) (акціонерний) капітал; основний капітал31) акція, акції32) облігації, цінні папери; фонди33) pl (the stocks) державний борг34) пай35) оборотний капітал торгової фірми; грошовий фонд36) національне багатство37) майно38) посаг39) шихта40) бот. підщепа41) бот. левкой42) іст. широка краватка; шарф43) частина колоди карт. не роздана гравцям44) розм. інтерес, значенняlock, stock and barrel — цілком, повністю; усе разом узяте
stocks and stones — неживі предмети; бездушні люди
to take stock — критично оцінювати своє становище; підбивати підсумки
to take stock of smth. — обмірковувати щось, придивлятися до чогось
to take stock in — вірити, надавати значення
2. adj1) наявний; що є напоготові2) заяложений, шаблонний3) біржовий4) скотарський5) племінний6) готовий; патентований (про ліки)stock account — рахунок цінних паперів; рахунок капіталу; рахунок товару
stock beet — бот. кормові буряки
stock car — серійний (стандартний) автомобіль; вагон для перевезення худоби
stock company — акціонерна компанія; постійна театральна трупа
3. v1) постачати2) мати в наявності (у продажу)3) зберігати на складі; мати в запасі; створювати запас (тж stock up)4) припасовувати ручку6) полоти, виривати (бур'яни)7) копати (землю)8) амер. засівати (травою тощо)9) використовувати під пасовисько (про землю)10) давати нові паростки12) збирати в колоду; нечесно тасувати (про карти)13) іст. саджати в колодки* * *I n1) головний стовбур ( дерева)2) неживий предмет; през. дурна, байдужа людина; бовдур, опецьок3) опора, підпора5) вiйcьк. ствол6) pl; мop. стапель7) pl; icт. колодки8) тex. бабка ( токарного верстата)9) тex. клуп10) тex. коловорот12) тіло ( гайкового ключа)14) держак, рукоятка16) корінь, джерело походження; прабатько17) родовід, генеалогія18) рід, родина19) раса20) бioл. порода, плем'я22) бджолиний рій23) запас, фондstocks on hand — наявний запас; асортимент ( товарів)
in stock — в асортименті, у наявності
24) інвентар, майно25) худоба, поголів'я худоби ( live stock)26) парк (автомобілів, вагонів)rolling stock — зaл. рухомий склад
27) сировина28) міцний бульйон ( soup stock)29) pl; eк. капіталfixed capital stock — основний капітал; основні виробничі фонди; акції; акціонерний капітал; облігації; цінні папери; фонди; pl ( the stocks) державний борг
30) кapт. колода, яка використовується в даній грі; банк, частина колоди карт або кісточок доміно, не роздана гравцям31) = stock company; постійний репертуар32) репутація, ім'я; cл. довіра, віраII1) метал. шихта, колоша2) гeoл. шток, невеликий батоліт3) бoт. підщепа4) бoт. левкой5) = rhizome6) icт. широка краватка або шарф7) icт. корінець квитанції, що видається за внесок у скарбницюIII a1) який є у наявності або напоготовіstock size — стандартний розмір; розмір, наявний на складі
2) заяложений, шаблоновий3) біржовий4) скотарський5) племінний6) готовий, патентований ( про ліки)7) складськийIV v1) постачати, забезпечувати2) мати в наявності, у продажу; зберігати на складі; мати про запас3) створювати запас, запасати ( stock up)4) прилаштовувати ручку, прикріплювати ствол до ложа5) корчувати ( пні); викопувати ( дерева); полоти, висмикувати ( бур'яни); скопувати ( землю мотикою)6) cл. засівати (травою, конюшиною; stock down)7) використовувати ( землю) під пасовище; виганяти ( худобу) на пасовище9) p. p. затримувати, зупиняти ріст (рослини, тварини)10) кapт. зібрати в колоду; нечесно тасувати11) icт. саджати в колодки12) c-г. злучати, спаровувати (кобилу, корову); запліднювати -
12 shovel
1. n1) лопата; совок; черпак; корякentrenching shovel — військ. мала саперна лопата
2) тех. екскаватор, механічна лопата3) с.г. леміш4) розм. двомісний екіпаж5) мор., розм. механік (тж shovel engineer)shovel plough — с.г. підгортальник
to put to bed with a shovel — хоронити, ховати
that's before you bought your shovel — розм. тебе не питають!, помовч!
2. v1) рити, копати2) працювати лопатою (совком, черпаком)3) перелопачувати4) згрібати; вигрібати; нагрібати; кидати лопатою (совком)5) волочити ноги; іти перевальцемshovel down, shovel in, shovel up — розм. загрібати
* * *I n1) совок, лопатка, черпакentrenching shovel — вiйcьк. мала саперна лопата
2) тex. екскаватор, механічна лопата3) c-г. сошник4) мop.; жapг. механік ( shovel engineer)II v1) згрібати; вигрібати, нагортати; кидати совком, лопат(к)ою; загрібати (shovel down, shovel in, shovelup)2) рити, копати3) працювати совком, лопат(к)ою, черпаком4) cпeц. перелопачуватиIII vволочити йоги; іти перевальцем -
13 Scratch
1. n1) подряпина2) тех. риска; мітка; насічка3) дряпання4) скрип, чиркання5) тк sing спорт. лінія старту6) кін. тимчасова назва кінофільму7) спорт. учасник змагання, що не має переваги на старті8) амер., розм. перо (для писання)9) кривулька, карлючка10) амер., розм. фальшивий чек11) амер., розм. фальшивомонетник12) розчерк2. adj1) розм. випадково (поспіхом) зібраний докупи; імпровізований; різношерстийscratch crew (team) — розм. наспіх зібрана спортивна команда
2) наспіх написаний (намальований)scratch man — спорт. учасник змагання, що не має переваги на старті
Old S. — диявол
3. v1) дряпати, подряпати, роздряпати2) дряпатися3) розпушувати (землю)4) скрипіти (про перо)5) чиркнути, тернути6) чухати; розчухати7) чухатися8) надряпати; видряпати; вигравірувати10) скребтися; рити кігтями12) вишкрібати, виривати (яму тощо)13) викреслювати, перекреслювати; зіскрібати (часто to scratch out)14) відступитися; відмовлятися (від чогось)15) діал. скнарити16) амер., розм. підробляти чекscratch about — ритися, копатися (у пошуках чогось)
scratch along — насилу (ледве) зводити кінці з кінцями
to scratch smb. off (from) a list — викреслити когось зі списку
scratch out, scratch through — підчищати (букву, слово); викреслювати
scratch together, scratch up — насилу зібрати, накопичити (гроші)
scratch it! — розм. тікай!
* * *n; сл. -
14 mine
1. n1) рудник; шахта; копальняmine foreman — гірн. штейгер
2) розріз, кар'єр3) поклад; пласт4) скарбниця; джерело (знань тощо)5) військ., мор. міна; фугас6) іст. підкоп7) змова, інтрига2. v1) видобувати (руду тощо); розробляти рудник, виконувати гірничі роботи2) підкопувати, робити підкоп3) зариватися в землю; рити під землею (про тварин)4) військ., мор. мінувати, ставити міни5) висаджувати в повітря3. pron poss. (абсолютна форма; не вжив. атрибутивно; пор. my)мій, моя, моє, мої; що належить меніit is your fault, not mine — це ваша провина, а не моя
a friend of mine — мій друг, один з моїх друзів
-
15 scratch
I n1) подряпина; тex. рис(к)a; тex. мітка2) тк.; sing дряпання, шкрябання3) скрип, чиркання, черкання4) каракуль, карлючка5) cпopт. лінія старту, ( scratch mark)6) = scratch-wig7) cл. тимчасова назва кінофільму8) cл. фальшивий чек; фальшивомонетник9) cл. коштиII ascratch paper — чернетка; тимчасовий
3) випадковийIII v1) дряпати, подряпати, роздряпати; дряпатися3) скрипіти4) чиркати5) чесати, розчісувати; (по)чухати; чесатися; (по)чухатися6) надряпати, видряпати; вигравіювати; наспіх написати7) скребтися; рити кігтями; ( у землі)8) вишкрібати, виривати9) (часто scratch out, scratch off) викреслювати, закреслювати; cпopт. знімати з участі в змаганні; відступатися; відмовлятися; підчистити (ножем, лезом); cл. голосувати проти10) cл. підробляти чек -
16 open
['əupən] 1. adj1) відкри́тий (тж. перен.)open question — відкри́те (нерозв'я́зане) пита́ння
in the open air — на відкри́тому пові́трі
with open eyes — з відкри́тими очи́ма; перен. свідо́мо
2) досту́пний, неза́йнятий, ві́льнийopen market — ві́льний ри́нок
3) відве́ртий, щи́рийto be open with — бу́ти відве́ртим з
4) гости́нний; ще́дрийto welcome with open arms — зустріча́ти гости́нно (з розкри́тими обі́ймами)
5) м'яки́й ( про землю)6) фон. відкри́тий ( про склад)2. v1) відкрива́ти(ся), розкрива́ти(ся), відчиня́ти(ся)to open the mind — розши́рити кругозі́р
2) почина́ти(ся)to open the debate — почина́ти деба́ти
3) заснува́ти, відкрива́ти•- open on
- open out
- open up 3. n1) о́твір2) ( the open) відкри́тий про́стір; відкри́те мо́реin the open — про́сто не́ба
См. также в других словарях:
рити — ри/ю, ри/єш, недок. 1) перех. Розкопувати, розривати, розпушувати що небудь рихле, сипке. 2) перех. Вибираючи, викидаючи землю, робити, копати заглиблення, яму і т. ін. 3) перех. Викопувати, видобувати що небудь із землі. 4) перех., розм.… … Український тлумачний словник
мѣрити — МѢР|ИТИ (42), Ю, ИТЬ гл. 1. Мерить, измерять: глѣбъ кнѧзь мѣрилъ мо‹ре› по ледɤ ѿ тъмɤтороканѧ до кърчева Надп 1068; Подобаѥть вѣдати ˫ако пьрвии лѣ(т). лѹною мѣрѧхѹ КН 1280, 564б; не къ прибытъкѹ мѣрити ˫авлениѥ но цѣнити мѣсто по скѹпѹ. и… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
мѣряти — Мерить мѣрити, мѣряти измерять, определять протяженность, длительность (1): Игорь спитъ, Игорь бдитъ, Игорь мыслію поля мѣритъ отъ великаго Дону до малаго Донца. 40. Въ лѣто 7576 инди[кта] 6 Глѣбъ князь мѣрилъ м[оре]. Запись 1068 г. Срезн. Матер … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
підривати — I а/ю, а/єш, недок., підірва/ти, підірву/, піді/рве/ш, док., перех. 1) Руйнувати, знищувати або подрібнювати за допомогою вибуху. 2) перен. Діями, вчинками і т. ін. шкодити чому небудь, послаблювати щось. || Позбавляти чого небудь, руйнувати щось … Український тлумачний словник
підривати — 1 дієслово недоконаного виду руйнувати; послаблювати підривати 2 дієслово недоконаного виду рити землю … Орфографічний словник української мови
ударяти — (вдаря/ти), я/ю, я/єш, недок., уда/рити (вда/рити), рю, риш, док. 1) перех. і неперех., по чому, у що, об що. Чинити удар, удари; бити. || у сполуч. зі сл. по плечі. Плескати по плечах, виражаючи доброзичливе ставлення до когось. || Спричиняти… … Український тлумачний словник
парити — 1 дієслово недоконаного виду піддавати дії пари, кип ятку; бити, хльостати віником; сікти, шмагати парити 2 дієслово недоконаного виду залишати землю під паром парити дієслово недоконаного виду летіти … Орфографічний словник української мови
ИНДИЙСКАЯ ФИЛОСОФИЯ — многообразие локальных характеристик в контексте родовых признаков философии, которое можно реконструировать на материале текстов инд. культуры в историческом движении традиционалистского полиформизма. Под родовыми признаками философии,… … Философская энциклопедия
вѣра — ВѢР|А1 (вѣра1300), Ы с. 1. Вера, доверие: жено послѹшаи мене и съ великою вѣрою поидивѣ къ ст=ѹмѹ. ЧудН XII, 70в; егда же ѹч҃тль. ни творить же ни ѹчить воли б҃ии. по заповѣдемъ его. ка˫а есть вѣра къ таковомѹ. (πίστις) ПНЧ XIV, 5а; Гнѹшаисѩ… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повелѣниѥ — ПОВЕЛѢНИ|Ѥ (843), ˫А с. 1.Приказание, повеление; предписание: Кротость же ѥсть. ѥже никомѹже не досажати. ни въ словеси ни въ дѣлеси. ни въ повелѣньи. Изб 1076, 33; ‹ра›д‹ъ›ке хотъке ‹сн›овиде витомире ‹ис›пили лагъвицю сьд‹е а› ѫгриньмь… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
подъ — ПОД|Ъ1 (1*), ОУ с. Зд. Нижняя часть, подошва горы: симъ же бѧше. полкомъ нѣлзѣ битисѧ. с ними тѣсноты ради. зане бѧхѹ болота пришли. но ѡли на подъ горы. ЛИ ок. 1425, 116 об. (1144). ПОДЪ 2 (940) предл. I. С вин. пад. 1.Употребляется при указании … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
